Мова Прикарпаття – це звісно, українська, але має велику кількість діалектизмів, які звучать по-особливому. Івано-Франківський діалект – поширений на всій території області, не лише в селах, як зазвичай буває. Діалектні слова вживають повсюдно. Місцеві жителі розмовляють з родичами і близькими практично виключно за допомогою говірки, адже з тими, хто приїхав з інших регіонів намагаються говорити літературною українською. Адже дуже часто галицький діалект слова має настільки незрозумілі, що навіть важко зрозуміти, що вони означають.
Прикарпатський діалект та його особливості
Гуцульський діалект зараз використовують навіть українські письменники. Він застосовується як окрема літературна мова. Крім прози, навіть вірші пишуть на діалекті. А у 2019 році вийшов словник гуцульської діалектної лексики. Його видав Василь Грещук – професор університету імені Стефаника. Тут є понад 7500 тисяч прикарпатських слів.
Загалом, Івано-Франківська область неймовірно унікальна. Адже тут існують п’ять говорів: бойківський і покутський, а також гуцульський, лемківський та наддністрянський. Всі вони застосовуються в творах українських письменників. Гуцульський діалект використовували в творах Марка Черемшини. Бойківський є у роботах Івана Франка. Гуцульський найдовше використовується в літературі України.
Як говорять в Івано-Франківську та області? Звісно, по-різному. Але більшість людей вживає діалектизми та має свої особливості спілкування. Є певні нюанси, які можуть виділяти говірку Прикарпаття та вирізняти її серед інших/
- На Прикарпатті характерним є переміщення наголосу у деяких словах. Наприклад, його ставлять на перший склад, що надає певним словам цікавого та незвичного звучання. Приміром, у слові «ягнята» наголос ставиться на перший «я».
- Тут зовсім інші інтонації, ніж на іншій території України. Вони більш ніжні та теплі.
- Слово «так», що означає щось ствердне практично не вживають. Зазвичай кажуть «та» або «та й таке», «та й так».
- Дуже часто на Прикарпатті закінчення «ся» ставиться перед словом. І зазвичай воно видозмінюється у «сі» і звучить дуже незвично та кумедно. Наприклад, «я сі бою» (я боюся), «та ти сі вспокоїш» (чи ти заспокоїшся), «він на мене ще сі ображає» (він ще на мене ображається). Вважається, що це запозичення з німецької.
- Тут вживається умовний спосіб, який органічно поєднується з майбутнім часом. Наприклад, «якщо б вам треба було, то прийдете завтра». Для багатьох людей запам’ятати такі конструкції з першого разу досить складно. Але звучать вони нереально мило. Приміром, «коли б ти сердилася, то вип’єш кави» або «якби тебе боліло, то вип’єш ліки».
- Тут також по-особливому вживаються і числівники. Наприклад, в кінці числівників вживається м’який знак: вісімдесять, пятдесять, шістдесять. Крім того, якщо йде мова про ціни, то кажуть «п’ятсот і догори» (від п’ятсот і вище).
- У сфері послуг часто питають: «Ще щось має бути?» (Щось ще?). А коли йде мова про оплату карткою, то вживають слово «пасуйте».
- В Орудному відмінку однини кажуть «ногов, руков, собов».
Цікаві вирази Івано-Франківщини
У регіоні велика кількість незвичних фраз, які можуть викликати і здивування, і навіть усмішку:
- Іване, ти нечемний – це страшна лайка, адже слово «нечемний» означає щось дуже нехороше і людина має зробити реально щось дуже погане, щоб його так назвали. На Прикарпатті всі мають бути чемними. Особливо часто це вживають, коли йде мова про дітей.
- Сушити корову (вівцю) – говорять тоді, коли телята або ягнята випивають все молоко у своїх матерів.
- Мене вже шляхи трафляють – коли хтось довго робить якусь роботу.
- Шляк би трафив – взяло б тебе щось нехороше.
- Голови товкти – нічого не робити, бити байдики.
До того ж є величезна кількість слів, значення яких не всі знають та розуміють:
- Румбабар – ревінь.
- Пляцок – випічка прямокутної форми, з начинкою, кремом, який потім розрізається на порційні частинки. Не плутати з тортом. Торт – це просто торт і має свої особливості.
- Пироги – вареники.
- Вельон – фата.
- Порохи – пил.
- Когут – півень.
- Ровер – велосипед.
- Вітряк – вентилятор.
- Нанашка – хресна.
- Вуйна – жінка дядька по матері.
- Стрий – це брат батька.
- Нанашко – хресний.
- Мешти – взуття.
- Квасне молоко – кисляк.
- Шматє – звичайний одяг.
- Бук – це різка, якою батьки погрожують своїм дітям.
- Виходок – туалет.
- Зашпортатися – за щось випадково зачепитися.
- Падає сніг і дощ – в інших регіонах України сніг йде.
- Вішта – ліворуч.
- Нині – сьогодні.
- Файно – гарно, добре.
- Гайта – праворуч.
- Чічка – квітка.
- Гандабурка – картопля.
- Гачі – штани з домотканого полотна, які пофарбовані у червоний або чорний кольори.
- Фудульний – гордовитий.
- Фрашки – жарти.
Івано-Франківський діалект – це цікаве явище, яке дійсно незвичне та унікальне, притаманне передкарпатському регіону. Слухати, вивчати, читати літературу, де є такий говір – справжнє задоволення.
Більше інформації про Івано-Франківськ можна дізнатися на нашому порталі. Радимо почитати.